Прогнозні системи завжди стикалися з фундаментальним протиріччям: чим більше прагнеш до децентралізації, тим складнішою та менш ефективною стає система; навпаки, якщо прагнути підвищити ефективність, ризики довіри концентруються в руках кількох вузлів. Більшість проектів безперервно коливаються між цими двома крайнощами і в кінцевому підсумку змушені відмовитися.

Ідея APRO зовсім інша. Вона не намагається одразу вирішити цей парадокс, а розбиває проблему на частини. Не вірить у миттєве досягнення "повної децентралізації", а використовує багаторівневу архітектуру для розподілу потреби у довірі між різними етапами. Збір даних, їх перевірка та поширення — цим займаються різні ролі — саме таке розділення ролей є ефективним способом зменшити ризики концентрації.

Механізм перевірки на основі штучного інтелекту відіграє ключову роль. По суті, він не є суддею, а — фільтром ризиків. Він використовується для виявлення аномальної поведінки та ознак маніпуляцій. Таким чином, система зберігає ефективність і одночасно підвищує загальну безпеку.

Перевірена випадковість ще більше посилює непередбачуваність. Результати прогнозних систем не можуть бути заздалегідь контрольовані. Це особливо важливо для застосунків, що залежать від випадкових результатів — безпосередньо впливає на довіру користувачів до справедливості системи.

Найголовніше — правила APRO цілком відкриті та підлягають аудиту. Децентралізація не означає відсутність центру, а — те, що центр не може ховатися. Вся ключова логіка зберігається в ланцюгу, і будь-хто може її перевірити. Така прозорість хоча й не гарантує повної відсутності ризиків, але щонайменше перетворює їх із "невідомих" у "зрозумілі".

Для таких інфраструктур, як прогнозні системи, повністю усунути довіру, можливо, й нереально, але структуроване проектування дозволяє постійно знижувати витрати на довіру — це і є надійний довгостроковий шлях. Значення APRO у тому, що він постійно наближається до цього ідеалу.