bis bank

Банк міжнародних розрахунків (BIS), заснований у 1930 році, вважається найстарішою міжнародною фінансовою організацією світу; його головний офіс розташований у Базелі, Швейцарія. Як «центральний банк для центральних банків», BIS головним чином сприяє співпраці між центральними банками та підтриманню міжнародної фінансової стабільності. Зі зростанням ролі криптовалют і блокчейн-технологій BIS розширив свій дослідницький і політичний фокус, включивши цифрові валюти та фінтех, зокрема розробку і проєктування нормативної бази для цифрових валют центральних банків (CBDC). Через власний Інноваційний хаб (Innovation Hub) BIS активно досліджує можливості застосування технології розподіленого реєстру в традиційній фінансовій системі.

Вплив на ринок

Вплив Банку міжнародних розрахунків на ринок криптовалют проявляється переважно у таких напрямах:

1. Політичне керівництво: аналітичні звіти та рекомендації BIS безпосередньо формують регуляторну позицію центральних банків світу щодо криптоактивів; наприклад, звіт 2021 року «Central Bank Digital Currencies: System Design and Implementation» став технічним орієнтиром для розробки CBDC у багатьох країнах.
2. Вплив на ринкові настрої: публічні виступи керівників BIS часто спричиняють суттєві коливання ринку. Наприклад, генеральний директор Агустін Карстенс неодноразово демонстрував обережність щодо криптовалют приватної емісії.
3. Формування нормативної бази: через Базельський комітет BIS запроваджує стандарти достатності капіталу для криптоактивів. Згідно з нормативною базою 2022 року, такі активи, як Bitcoin, віднесені до високоризикових; банки мають резервувати капітал у розмірі 100% від криптовалютної експозиції.
4. Сприяння цифровим інноваціям: проєкти транскордонних платежів, які реалізуються Інноваційним хабом BIS разом із центральними банками (наприклад, Project Dunbar та mBridge), просувають впровадження блокчейну у розрахунках центральних банків.

Ризики та виклики

Банк міжнародних розрахунків стикається з низкою викликів у сфері інновацій цифрових фінансів:

1. Баланс між технологічними інноваціями та регулюванням: пошук рівноваги між стимулюванням розвитку фінтеху й запобіганням системним ризикам, особливо у контексті дискусійних регуляторних підходів до DeFi та стейблкоїнів.
2. Суверенітет даних: транскордонні проєкти CBDC пов’язані з обігом чутливої фінансової інформації, що підвищує ризики для безпеки даних і національного суверенітету.
3. Трансформаційний тиск на традиційний банківський сектор: цифрова трансформація під егідою BIS прискорює трансформацію бізнес-моделей банків, і не всі фінансові установи встигають адаптуватися.
4. Проблеми регуляторної координації: значні відмінності у регуляторних підходах різних країн до криптоактивів ускладнюють BIS досягнення глобального консенсусу.
5. Дискусія щодо централізації та децентралізації: модель CBDC, запропонована BIS, суперечить принципам децентралізації, яких дотримується криптоспільнота; це посилює розкол на ринку.

Перспективи

Роль Банку міжнародних розрахунків у цифровій фінансовій екосистемі буде й надалі розвиватися:

1. Прискорення запуску роздрібних CBDC: BIS прогнозує, що щонайменше 20 провідних економік впровадять роздрібні CBDC упродовж найближчих п’яти років і забезпечуватиме технічну підтримку.
2. Інновації у сфері транскордонних платежів: ініціативи на кшталт Project Nexus сприятимуть створенню інфраструктури транскордонних платежів нового покоління на основі DLT, що знизить витрати та скоротить час розрахунків.
3. Розвиток регуляторних технологій: Інноваційний хаб BIS нарощуватиме інвестиції у розробку RegTech-рішень, створюючи інструменти моніторингу потоків криптоактивів у реальному часі.
4. Формування відкритої фінансової екосистеми: шляхом стандартизації API та впровадження рамок обміну даними BIS інтегруватиме традиційні фінанси з екосистемами відкритих фінансів.
5. Інтеграція зеленої фінансів і блокчейну: BIS досліджуватиме використання блокчейну для оцінки кліматичних ризиків і випуску зелених облігацій, сприяючи розвитку сталих фінансів.

Банк міжнародних розрахунків як ключова інституція глобальної фінансової системи впливає на розвиток криптоактивів і блокчейн-технологій. Його позиція та політика визначають динаміку цієї індустрії. Збалансовуючи інновації зі стабільністю, а ефективність із безпекою, BIS формує фінансову архітектуру майбутнього, де поєднуються традиційні фінанси та цифрові активи. Із розвитком цифрової економіки діяльність BIS у сфері цифрових валют центральних банків, транскордонних платежів і регулювання фінтеху стає все більш значущою, а її політичні сигнали залишаються ключовими для учасників крипторинку.