Картель Медельїна Пабло Ескобара був не просто злочинною організацією — це була машина для заробітку. У пікові часи вони заробляли $420 мільйонів на тиждень, що звучить абсурдно, поки не зробите підрахунки: це приблизно 21,8 мільярда доларів на рік. Для контексту, особистий статок Ескобара сягнув $25 мільярда, що робило його багатшим за більшість керівників Fortune 500 того часу.
Але ось де все стає диким: він не просто витратив їх на маєтки та спорткари. Картель діяв як тіньовий уряд. У них була систематична стратегія корупції — купівля політиків, суддів і поліцейських у великих масштабах. Коли загроза екстрадиції з боку США стала реальною, Ескобар нібито запропонував сплатити всю національну заборгованість Колумбії у $10 мільярд доларів. Уявіть собі цю наглість: намагатися стерти борг країни в обмін на картку для виходу з в'язниці.
Найбільш розрахований хід? Зв'язки з громадськістю. Поки він керував жорстокою імперією, Ескобар одночасно будував школи, лікарні та житлові проекти для бідних спільнот. Ця книга Робіна Гуда—поєднання жорстокості з благодійними вчинками—зробила його народним героєм у певних регіонах, ускладнюючи його захоплення протягом багатьох років.
Урок тут не героїчний. Це те, як неконтрольований капітал + інституційна корупція = незупинна кримінальна держава.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Імперія, яка створила $420M Щотижневик: всередині найбільшого наркобізнесу в історії
Картель Медельїна Пабло Ескобара був не просто злочинною організацією — це була машина для заробітку. У пікові часи вони заробляли $420 мільйонів на тиждень, що звучить абсурдно, поки не зробите підрахунки: це приблизно 21,8 мільярда доларів на рік. Для контексту, особистий статок Ескобара сягнув $25 мільярда, що робило його багатшим за більшість керівників Fortune 500 того часу.
Але ось де все стає диким: він не просто витратив їх на маєтки та спорткари. Картель діяв як тіньовий уряд. У них була систематична стратегія корупції — купівля політиків, суддів і поліцейських у великих масштабах. Коли загроза екстрадиції з боку США стала реальною, Ескобар нібито запропонував сплатити всю національну заборгованість Колумбії у $10 мільярд доларів. Уявіть собі цю наглість: намагатися стерти борг країни в обмін на картку для виходу з в'язниці.
Найбільш розрахований хід? Зв'язки з громадськістю. Поки він керував жорстокою імперією, Ескобар одночасно будував школи, лікарні та житлові проекти для бідних спільнот. Ця книга Робіна Гуда—поєднання жорстокості з благодійними вчинками—зробила його народним героєм у певних регіонах, ускладнюючи його захоплення протягом багатьох років.
Урок тут не героїчний. Це те, як неконтрольований капітал + інституційна корупція = незупинна кримінальна держава.