Нещодавно, досліджуючи Layer2, я виявив досить корисну перспективу — насправді ці ланцюги можна класифікувати за «потребою в прозорості».

Є один клас ланцюгів, які від природи підходять для роботи в стилі «чим прозоріше логіка, тим краще». Наприклад, такі автоматичні маркет-мейкери (AMM), механізми ліквідації, угоди з ордерами тощо, якщо ви чітко викладете правила, це навпаки змусить користувачів почуватися більш впевнено. Цей тип сцен насправді живе за рахунок прозорості.

Але є й інша група застосувань, які дещо відрізняються — їм потрібно приховати основний принцип гри, щоб все запрацювало. Якщо алгоритм матчмейкінгу в грі буде повністю відкритим, то читери розплодяться; AI-моделі вимагають захисту комерційної таємниці; розрахунки RWA повинні відповідати правилам конфіденційності реального світу; цінові стратегії компаній не можуть бути зрозумілі конкурентам. Ці речі потрібно зберігати в ланцюзі, щоб забезпечити безпеку та залишити трохи "невидимого простору" для основної логіки.

Отже, вибираючи Layer2, спочатку потрібно чітко усвідомити, чи потрібна вашому бізнесу «повна прозорість» чи «вибіркова прозорість», адже технологічні шляхи можуть сильно відрізнятися.