#稳定币市场发展 Останнім часом я знову і знову перечитую дослідження Кенелла, і отримав більш чітке уявлення про зв’язок між стабільними монетами та банківськими депозитами.

Основна логіка досить проста: стабільні монети не спричинили масовий відтік депозитів, і цей факт сам по собі руйнує панічні наративи останніх років. Причиною цього є те, що "липкі" депозити залишаються дуже сильними — механізми прив’язки, такі як іпотеки, кредитні картки, прямі виплати зарплат, роблять рух коштів для споживачів набагато дорожчим, ніж ми спочатку очікували.

Але справжні зміни, на які варто звернути увагу, пов’язані з роллю конкуренції. Сам факт існування стабільних монет створює дисциплінарний тиск, змушуючи банки підвищувати ставки за депозитами та підвищувати ефективність операцій. Це не руйнівна конкуренція, а навпаки — стимул для системи до самовдосконалення: банки вже не можуть покладатися на інерцію користувачів і змушені пропонувати більш конкурентоспроможні ціни для залучення коштів.

З точки зору потоків капіталу на блокчейні, я спостерігаю ту ж картину, що й у дослідженні: хоча ринкова капіталізація стабільних монет зростає, не видно ознак масового відтоку депозитів із банків. Це свідчить про те, що ринок голосує ногами — більшість користувачів все ще зважують зручність і дохідність, а не сліпо прагнуть "вищих прибутків".

Справжня вигода від підвищення ефективності полягає у реконструкції базової інфраструктури — миттєвості міждержавних платежів, атомарних розрахунках, звільненні ліквідності. Саме ці аспекти і визначають довгострокову цінність стабільних монет. Впровадження закону 《GENIUS》 у певній мірі підтверджує цей напрямок, роблячи регуляторну рамку більш чіткою, а також свідчить про те, що ця хвиля інтеграції фінансової системи є довгостроковою тенденцією.

У короткостроковій перспективі, ймовірно, ще буде багато обговорень щодо "ризиків", але з точки зору даних і логіки, банки і стабільні монети не є взаємовиключними альтернативами — навпаки, це процес взаємного стримування і спільної еволюції.