Розуміння номінальної вартості акції: як відрізнити її від біржової ціни та балансової вартості

Коли починається ваш шлях як інвестора, одним із перших понять, з яким ви стикаєтеся, є саме що таке номінальна вартість акції. Однак цей термін часто плутають з двома іншими: ціною котирування та балансовою вартістю. У цьому посібнику ми розглянемо ці три метрики, їх походження, реальні функції та коли застосовувати кожну у вашій інвестиційній стратегії.

Три способи вимірювання одного активу: пояснено без складнощів

Уявіть, що ви купуєте акцію. За якою ціною? За яким критерієм ви вирішуєте, чи вона дорога чи дешева? Відповідь залежить від того, який із цих трьох індикаторів ви використовуєте як орієнтир.

Початкова точка: номінальна вартість акції

Коли компанія вперше випускає акції, вона встановлює початкову ціну. Це і є номінальна вартість. Вона обчислюється дуже просто: берете загальний капітал, інвестований у компанію, і ділите його на кількість випущених цінних паперів.

Формула: Номінальна вартість = Статутний капітал ÷ Загальна кількість акцій

Розглянемо практичний приклад: компанія TECHVISION S.A. вкладає 4 200 000 € у статутний капітал і випускає 350 000 акцій. Номінальна вартість становить: 4 200 000 € ÷ 350 000 = 12 € за акцію.

Ця номінальна вартість має особливість: вона статична. Вона визначається під час виходу на біржу і рідко змінюється. Тому її корисність у цінних паперах з змінною вартістю обмежена, хоча вона залишається релевантною для інструментів із фіксованим доходом, таких як облігації та обов’язки.

Що нам показує бухгалтерія: балансову вартість або вартість у книгах

Балансова вартість (також званий чистою бухгалтерською вартістю) пропонує іншу перспективу. Вона відображає, що реально є всередині компанії з бухгалтерської точки зору.

Вона отримується шляхом віднімання зобов’язань (що компанія повинна) від активів (що має), і ділення результату на кількість акцій у обігу.

Формула: Балансова вартість = (Активи - Зобов’язання) ÷ Кількість акцій

Приклад: компанія INDUSTRIAL PLUS має активи на суму 9 800 000 €, зобов’язання на 3 100 000 €, і випустила 820 000 акцій.

Балансова вартість = (9 800 000 - 3 100 000) ÷ 820 000 = 8,17 € за акцію

Цей індикатор особливо цінний для інвесторів, які практикують підхід value investing. Воррен Баффет популяризував цей метод: шукає компанії з міцними балансами, котируючись нижче їхньої балансової вартості.

Реальність ринку: ціна котирування або ринкова вартість

У той час як два попередні мають походження у фіксованих даних, ринкова вартість є динамічною. Вона відображає ціну, за якою реально купують і продають акції в кожен момент. Вона обчислюється шляхом ділення ринкової капіталізації на кількість акцій.

Формула: Ринкова вартість = Ринкова капіталізація ÷ Кількість акцій

Приклад: компанія GLOBAL TRADE має ринкову капіталізацію 5 320 мільйонів євро і 2 640 000 акцій у обігу.

Ринкова вартість = 5 320 000 000 ÷ 2 640 000 = 2 015,15 € за акцію

Саме тут відбувається реальна торгівля. Ціна зростає, коли переважають ордери на купівлю; знижується, коли переважають ордери на продаж. Вона залежить від очікувань, новин, економічних циклів і настроїв ринку.

Яку інформацію дає кожен із них?

Номінальна вартість як історична орієнтація

Номінальна вартість акції здебільшого слугує історичною точкою відліку. Вона каже: “Тут все почалося”. Але у щоденній операційній діяльності її вплив мінімальний. Її справжня важливість проявляється у конвертованих інструментах або у конкретних правових контекстах.

Балансова вартість: лупа для фінансового стану компанії

Цей індикатор — ваше вікно у фінансовий стан компанії. Якщо балансова вартість висока і добре підтверджена, це свідчить про компанію з міцним майном. Якщо вона низька або має тенденцію до погіршення, це може сигналізувати про потенційні проблеми.

Інвестори, що практикують value investing, використовують коефіцієнт Ціна/Балансова вартість (P/VC) для пошуку можливостей. Низький P/VC означає, що ринок оцінює компанію нижче її балансової вартості — можлива вигідна покупка. Високий P/VC свідчить про переоцінку.

Однак цей метод має свої обмеження: він менш надійний для технологічних компаній (багато їх активів — нематеріальні активи, які не відображаються у книгах) і для малих компаній.

Ринкова вартість: те, що ви реально платите

Це ціна, яку ви бачите на екрані трейдингу. Вона не каже, чи є вона справедливою чи завищеною; вона лише показує, що учасники ринку готові платити зараз. Щоб визначити, чи ця ціна є розумною, потрібні інші індикатори, наприклад, PER (відношення ціна-прибуток) або глибокий фундаментальний аналіз.

Практичні застосування: коли використовувати кожну метрику

Приклад 1: шукаєте переформатування у енергетичному секторі

У вас є два основних варіанти і ви хочете обрати найкращий відповідно до їхньої відносної оцінки. Порівнюєте P/VC обох:

• Компанія А: P/VC = 0,85
• Компанія B: P/VC = 1,20

Компанія А котирується дешевше щодо її балансової вартості. За логікою value, вона є більш привабливою з точки зору технічної оцінки. Але це рішення має доповнюватися аналізом боргів, грошових потоків і перспектив сектору.

Приклад 2: використовуєте падіння цін із лімітованими ордерами

Ринок різко падає. Акція, яка котирувалася на рівні 145 €, падає до 127 €. Ви вважаєте, що вона може впасти ще більше. Встановлюєте ордер на купівлю з лімітом 120 €. Тут ви використовуєте ринкову вартість (реальну ціну) як орієнтир для операцій. Ордер виконається лише, якщо досягне саме цього рівня.

Приклад 3: оцінюєте, чи технологічна компанія є дорогою або дешевою

Її балансова вартість вказує на високий P/VC (2,5), що свідчить про переоцінку за бухгалтерськими показниками. Але її патенти, програмне забезпечення і дані (нематеріальні активи) не відображаються у книгах. Спочатку номінальна вартість була 5 €, сьогодні вона котирується на рівні 280 €. У цьому випадку балансова вартість недостатня. Потрібен аналіз майбутнього зростання, конкурентної позиції та ринку, що можна охопити.

Обмеження: чому жоден не є ідеальним

Обмеження номінальної вартості

Її головна слабкість — її безкорисність. Після випуску акції цей початковий номінал швидко втрачає актуальність. Він корисний лише як історична орієнтація або у інструментах із терміном погашення, а не для поточних операційних рішень.

Обмеження балансної вартості

Вона працює краще з традиційними компаніями (виробниками, з прибутками), ніж з технологічними. Стартапи і компанії з програмним забезпеченням бачать цей індикатор спотвореним, оскільки їхні найцінніші активи — нематеріальні активи. Крім того, творча бухгалтерія (законна маніпуляція цифрами) може спотворювати цю вартість. Це не безпомилково.

Обмеження ринкової вартості

Вона дуже волатильна і ірраціональна у короткостроковій перспективі. Зміни у ставках, новини про геополітичний ризик, спекулятивні моди або галузеві події можуть її стрімко зростати або падати без фундаментальних підстав. Ринок іноді повністю відривається від економічної реальності компанії. Це посилює колективні упередження: купують те, що зростає, через ейфорію (, і продають те, що падає, через паніку ).

Порівняльна таблиця

Підсумковий баланс

Кожна метрика відповідає на різні питання. Номінальна вартість — історична. Балансова — діагностична. Ринкова — операційна.

Не існує “найкращої” універсальної оцінки. Досвідчений інвестор поєднує всі три: дивиться на номінал для контексту, аналізує баланс для фундаментальних показників і використовує ринкову ціну для виконання операцій. Їхнє доповнення зменшує ризики і покращує рішення.

Ключ у розумінні того, що кожна з них вимірює, і не плутати їхні цілі. Акція, “дешева” за балансом, але з бичачим імпульсом у ціні ринку, або дорога за бухгалтерськими показниками, але з перспективами виняткового зростання, вимагає контекстуальних суджень, які розвиває лише досвід і безперервна освіта.