Я чудово знаю, що це м'ясорубка, але я не наважуюся піти. Якщо не займатися цим, я отримуватиму мізерну зарплату в кілька тисяч на місяць, і я вже бачу, як у шістдесят років помру на робочому місці. Тут, навіть якщо я щодня страждаю від безсоння, приймаю ліки, ходжу до психолога, принаймні я відчуваю, що до покупки квартири та машини, до того 'пристойного життя' залишилася хоч якась примарна надія. У цю епоху, коли навіть зусилля знецінюються, окрім як поставити на удачу, я справді не знаю, на що ще звичайна людина може покластися, щоб перевернути своє життя.